ЯКИЙ ЧЕТВЕРТИЙ ТРИМЕСТР? Я ВЖЕ НАРОДИЛА!

Ну так, народили, вітаю 🙋‍♀️ Але це не фінал, а лиш початок: тепер ще й доносити малюка треба — хочете-не хочете, але так ми за вами влаштовані. І краще подумати про це до пологів, бо життя нещадне, і пропонує нам нові й нові виклики. До цього все ж можна підготуватись, погодьтесь.

Термін «четвертий триместр» запропонував педіатр Гарві Карп. Він першим популяризував думку про те, що людське немовля — це біологічно «недоношений» ссавець. Якби дитина залишилась у матці ще 3 місяці, усе було б простіше — і для мами, і для малюка. Ну, за виключенням малееенького нюансу: анатомія наша не дозволяє. Тому перші 12 тижнів після народження — це і є умовне продовження вагітності, тільки поза тілом.

Маля ще не знає, що воно і ви — різні люди. Для нього ви є одним цілим, з усіма витікаючими...

Відповідно, дитина перших 3 місяців не «залежить від грудей та рук», не «спить погано», а поводить себе, як звичайна маленька незріла людина. Їй потрібно чути ваше серце, голос і бурчання в животі 😏, відчувати ритм кроків, смоктати груди, вдихати ваш запах, лежати на вашому тілі — бути в повному контакті.

Якщо ви хочете з першого дня виховувати чемного малюка, який буде в міру плакати (так вже і бути), спати 19 годин на добу, їсти і жити за якимось притомним розкладом — ну ні 😊

Діти мають різний темперамент, і від цього дійсно багато залежить. Але як би там не було, дуже раджу вам провести ревізію ваших переконань та очікувань щодо проявів немовляти як таких. Вам може бути значно легше прожити етап повної залежності дитини від вас, якщо ви максимально тверезо подивитесь на різні можливі сценарії і не будете вигадувати малоймовірні. Ви не маєте вплив на все-все-все, і ця думка іноді приголомшує своєю «свіжістю» і реалістичністю — вже після пологів...

Мама паралельно всьому цьому «щастю дитинства» (не свого), проходить власні процеси:

📍післяпологові гормональні гойдалки;

📍нове тіло, яке ще не «повернулось» і нове «я», яке ще не сформувалось;

📍бажання плакати і сміятись (майже одночасно) і ставити під сумнів усе — перш за все, себе саму.

Що може допомогти у четвертому триместрі і мамі, і дитині:

📍частий тілесний контакт: носіння на руках та в слінгу, контакт шкіра-до- шкіри;

📍грудне вигодовування за бажанням дитини;

📍підтримка оточення: не «ти тримаєш не так», а «я поруч»;

📍адекватні очікування: дитина не повинна спати по 3 години всі сни, а ви — не повинні знати все з першого дня;

📍вчасна і сучасна допомога фахівців.

Ідея 4 триместру підтримується дослідженнями в нейропсихології, перинатальній психології, неонатології. Немовля в перші місяці потребує матір як своєрідну зовнішню нервову систему. А мама потребує безпеки, підтримки й часу, щоб зростати в новій ролі.

З вами все в порядку. Просто дайте вам обом час, не форсуйте події, шукайте можливості підтримувати себе всіма можливими способами і звертайтесь по допомогу, коли її потребуєте. Чи ви вважаєте, що має бути якось інакше?..